Традиція відзначати старий Новий рік у ніч із 13 на 14 січня виникла після 1918 року, коли було введено нове літочислення. Колись цей день припадав на 1 січня й називався днем Василя. Для дівчат день Василя був досить важливим, вважали, що ворожіння у цей день завжди збуваються і що б не вийшло — так і буде. На день Василя відбувалися й народні обряди свята. Зі слів пісень і голосінь можна дізнатися, що назва цього свята — авсень (або — овсень, усень, таусень, говсень). Що символізувало це свято, сказати важко. Залишилося від нього три обряди — варіння каші, засівання зерен й обряд ходіння по будинках.
У язичеські часи Новий рік відзначався на Русі 22 березня – у день весняного рівнодення, і зв’язано це було із землеробським циклом. Із прийняттям християнства на Русі візантійський календар почав потроху витісняти старий, і тепер уже Новий рік починався 1 вересня. Довгий час ще зберігався різнобій, і в деяких місцях Новий рік продовжували відзначати навесні. Тільки в кінці 15 століття на Русі офіційно визначили початок Нового року - 1 вересня.
У 1699 р. за наказом Петра I Новий рік був перенесений на 1 січня по старому стилю, тобто на 14 січня по новому стилю. Після революції в 1918 р. більшовики «скасували» ще 13 днів у році, які становили різницю між нашим літочисленням й європейським.
Так утворилися два святкування Нового року — по новому й старому стилю. За стародавньою традицією, з 13 на 14 січня прийнято було щедро накривати стіл. Особливо цінувалися страви зі… свинини.
|
|
|
Комментариев: 8